Діалоги з успішними керівиками
Інтерв'ю управляючого Херсонською філією "Західінкомбанку"
Тарасе Олександровичу, Ви очолюєте Херсонську філію "Західінкомбанку", який є одним з лідером впровадження нових банківських послуг для підприємців і жителів міста. Яким чином розробляється стратегія і тактика впровадження цих послуг - від потреб сьогоднішнього дня або з метою формування майбутніх потреб?
Якщо ринок функціонує нормально, то потреби в послугах формує ринок. Якщо є потреби в швидких якісних недорогих банківських послугах, то давайте будемо їх надавати. От і все. Хоча, звичайно, все вимагає оцінки і професіоналізму. Я сам у минулому був підприємцем і бачив недоліки банківської системи на той момент. Вважаю, що багато з цих тих недоліків нам вдалося подолати. Напевно, тому, а також, тому що нам і сьогодні вдається "зловити" цей момент, наш банк в лідерах по відкриттю рахунків юридичних осіб.
А як Ви вважаєте, чому наше місто не має власного банку?
У нашому місті відкривалися і працювали власне херсонські банки. Їх було декілька - це і "Скіфія - банк", і "Херсон- банк" і "Іко - банк" і деякі інші. Я не хочу зараз коментувати чому вони закрилися, оскільки на це були різні причини, проте, я думаю, що в місті незабаром знову з'явиться власний банк і навіть, можливо, не один.
Чи відстежуються банком тенденції розвитку підприємництва міста, потреба у фінансових ресурсах для підприємництва?
Можливо, я скажу парадоксальну думку, проте, дуже часто підприємці, особливо початківці, беруть кредити набагато в більшому розмірі, ніж їм реально треба. Тобто вони прагнуть узяти більше грошей, щоб вкласти їх в бізнес. Фактично це відбувається через те, що бізнес їм мало знайомий і вони мають мало досвіду. В результаті, працюючи два, три роки, вони нормально не одягаються, нормально не харчуються, щоб вкластися в доходи і повернути кредит. Обпалюючись по своїй недосвідченості, такий підприємець, як правило, врешті-решт, виходить по нулях і, загалом, він щасливий вже цьому.
Ну а з філософської точки зору, навіть якщо він вийшов по нулях, то досвід, придбаний їм, коштує тих грошей і зусиль, які він витратив. Адже, коли підприємець відчуває за своєю спиною, що його недалекоглядність може вилитися в продаж по заставах, то він напружується щосили, прагне зберегти квартиру, будинок, ті приміщення, що він заклав. Це підштовхує його до сильнішої роботи, він інтенсивно працює і шукає методи і шляхи рішення своїх проблем. Це і є той досвід, завдяки якому наступного разу він бере менше грошей і швидше віддає. І не обпалюється на тих азах, на яких вже обпікся.
Як Ви вважаєте, чи є потреба співпраці банків з Вузами міста і якщо так, то з яких питань і що треба зробити, щоб ця співпраця була ефективною?
Потреба співпраці банків з Вузами звичайно є. Це, в першу чергу, необхідність в кваліфікованих кадрах, які, по суті, повинні готувати Вузи міста. Проте якість підготовки студентів, на сьогодні, дуже далека від потреб сучасного ринку. На мій погляд, це викликано проблемою браку кваліфікованого викладацького складу. Хай не ображаються викладачі ВНЗів, але якість їх роботи - це якість підготовлених фахівців, а воно зараз надзвичайне низьке.
Я приведу приклад з свого життя, що значить якість викладання і який результат можна одержати, якщо викладачі є ентузіастами і висококласними фахівцями своєї справи. У сьомому класі, як кращого учня, мене послали в табір "Молода гвардія" і я вчився там цілий місяць. Так от за місяць навчання в "Молодій гвардії", я замість встановлених семи годин сидіння за партою, сидів всього чотири години в день і нам не задавали домашніх завдань. І за такий короткий термін ми пройшли перші дві чверті (це було в грудні), всі пригадали і повторили, а потім пройшли грудневу програму і повністю третю чверть. Коли я повернувся додому, то на цілу чверть був попереду програми класу і знав відмінно весь матеріал.
Що ж це були за викладачі?
Це були кращі викладачі країни. Вони давали інформацію коректно і талановито, так, що цікаво було сприймати. Якби у нас були такі викладачі, то наше б місто, хоч це звучить, можливо, і декілька фантастично, через 10 років став би набагато могутнішим за Дніпропетровськ, Одесу, Харків.
А якщо в місті проводитимуться конкурси студентських наукових робіт по місцевій проблематиці, які висвітять якість підготовки студентів і, відповідно, і якість викладання? Можливо, це підштовхне наших викладачів підвищувати свій професійний рівень, а Вузи піклуваться про їх професійне зростання і про якість підготовки студентів, задовольняючому потреби міських підприємств і сучасного ринку?
Звичайно, це було б не погано, якщо тільки ці конкурси не ігноруватимуться Вузами, студентами і викладачами. Адже набагато легше дати 20 грн. замість якісної підготовки до заліку або принести цукерки і шампанське. І всі задоволені, і нікому не треба напружуватися.
Тому, я боюся, що багато хто ігноруватиме ці конкурси, кажучи, що це даремно і нікому не потрібно.
Хоча, звичайно, у нас є патріоти своєї справи, є люди, які стараються, які сильні. Я не говорю хто краще, а хто гірший. Але я особисто знайомий з Ю. Бардачевим, О.Мішуковим. Це люди, для яких важливе те, чим вони займаються. Це високо ерудовані фахівці і я думаю, що студенти, які одержать знання у них, матимуть хорошу підготовку і бачитимуть різницю між собою і тими, у яких були інші викладачі. Я говорю про тих з ким я знаком.
Ваш банк заслужив репутацію одного з найактивніших спонсорів найзначущіших в місті заходів. Це позиція Вашого головного банку і він скрізь проводить таку політику, або це більше Ваша особиста позиція і Ваша ініціатива?
Це моя особиста позиція. Наш головний банк і філіали в інших містах виділяють менше грошей на рекламу, на спонсорство. У принципі, завдяки високим показникам, який має наш філіал, ми маємо нагоду виступити спонсором тих заходів, які допомагають розвитку нашого міста, нашої молоді. Я не скажу, що це дорого. Для будь-якого заходу, для будь-якої суспільної дії не потрібно багато грошей. Потрібне бажання і організація. І особисто я вважаю, що це дуже важливо, щоб такі заходи в місті були. Я хочу, щоб люди піднялися з колін, почали усміхатися. Розмовляли не про кількість злочинів або про інші проблеми, а про світліші речі.
Хотілося б, щоб молодь пізнавала Херсон, умовно кажучи, не в межах свого під'їзду, а брала участь в концертах, конкурсах, одержувала призи. Щоб вона бачила, що є цікавіше життя, ніж те, яке надають темні вулиці.
Але навіть, якщо молоді просто прийдуть постояти і послухати музику, якщо це концерт, або поспілкуватися з друзями, якщо це якийсь інший захід, якщо ми витягнемо з під'їздів 2% молоді хай навіть і на один вечір, то це вже добре.
Чи є які-небудь критерії, які Ви застосовуєте до заходів, в яких Ваша організація виступає спонсором?
Було і є таке відвічне поняття - десятину віддавати церкві. Адже церква завжди виконувала роль вчителя, проповідника біблійних істин - не убий, не вкради і т.д. Але зараз цю роль церква, з різних причин, виконує набагато слабкіше. Тому, з одного боку, я допомагаю церкві, а з другого боку, підтримую заходи для молоді, для міста, для підприємців. Хоча, напевно, якби церква могла охопити все це, то я допомагав би тільки церкві.
Як Ви особисто бачите розвиток нашого міста і оцінюєте його шанси на розвиток?
Ідеальний шанс я бачу не в залученні зовнішніх інвесторів, хоча без них буде важко, а в розвитку наших місцевих бізнесменів. На сьогодні вони не так слабкі, як здається, на сьогодні вони самі можуть вже дуже багато.
Кого б Ви назвали ?
Досить багато: мережа продмаркетів "Струмок", "Мілано", будівельна мережа "Старик Хотабич" і інші.
Ми як філіал банку зовсім недавно не мали імені взагалі, а сьогодні найпопулярніші в місті по відкриття рахунків юридичних осіб і кращі в системі "Західінкомбанку", в яку входить і Київ, і Одеса. Ми ж змогли обігнати їх за всіма показниками, хоча Херсонська область вважається непривабливою для бінесу. Отже, я думаю, у нас в місті є потенціал і він достатньо високий. Люди набагато менше виїжджають за рубіж, в США, частіше повертаються. Я думаю, якщо працюватимемо у напрямі залучення і розвитку власного потенціалу, то будемо багатим містом.
Бесіду вела A. Парфьонова
вересень 2005 р.