Благодійність

Філантропія в Херсонській громаді та допомога друзів (деякі приклади)

Благодійний  фонд "Захист" 

Свою благодійницьку діяльність фонд "Захист"' почав у квітні 2003 року наданням фінансової підтримки в розмірі 1000 грн. Херсонській міській організації "Світло надії", яка звернулася по допомогу в проведенні фестивалю творчості дітей з обмеженими можливостями "Ми все можемо!", у якому взяли участь біля 200 дітей-інвалідів.

У липні 2003 року Фондом була здійснена благодійна акція "Теплий будинок" з підтримки дітей-сиріт, що знаходяться під опікою рідних пенсійного віку - родини забезпечені твердим топливом на суму 5241грн. 60 коп.

У жовтні-листопаді 2003 року була проведена благодійна акція "Ляльковий світ", яку підтримали та відвідали 4 тисячі херсонців. Грошові кошти у вигляді благодійних внесків та проданих квитків, отриманих від херсонців за час роботи виставки, направлено на підтримку 3-х дитячих відділень лікарень нашого міста. Б організації виставки взяли участь 32 волонтери -пенсіонери, педагоги художньої школи, членкині громадської жіночої організації. Кожна лікарня отримала по 750 грн., що були використані на придбання ліжечок для немовлят, бойлера для підігріву води, памперсів, пелюшок та інше. У переддень Новорічних та Різдвяних свят діти, що зустрічали їх у лікарняних ліжках дитячих відділень районних лікарень, отримали памперси, солодкі подарунки на суму 1400грн.

Фондом підтримано довгостроковий проект ранньої соціальної адаптації дітей з обмеженими фізичними можливостями (порушення слуху) через навчання в звичайній загальноосвітній школі №48 м.Херсона була надана матеріальна допомога у серпні 2003 р. на загальну суму 1200 грн., у січні 2005 р. на 90 0 грн. на придбання матеріального обладнання класу, де навчаються 15 дітей-інвалідів.

У вересні 2004 року була підтримана акція "Діти на дорогах" - попередження дорожнього дитячого травматизму. Частка участі Фонду - 600 грн..

Найуспішнішим проектом Фонду в 2003, 2004 роках був Всеукраїнський фестиваль творчості дітей села "Золоте зернятко". Це справжнє свято дитячої творчості, яке жодного разу не знайшло підтримки державних чиновників від культури та соціального захисту, залучає до участі дітей з найвіддаленіших сіл України. Фестиваль не комерційний, діти співали, танцювали і відпочивали повністю безкоштовно. На проведення фестивалю "Золоте зернятко" Фондом було залучено благодійницьких пожертвувань у вигляді коштів та матеріальних ресурсів на суму більш 110 тис. гривень. А головне, 800 дітей оздоровлено. Провідними діячами культури України надано практичну допомогу в удосконаленні творчості дітей, деякі переможці фестивалю вступили до навчальних закладів культури, брали участь у міжнародних конкурсах і фестивалях, кращі виконавці-вокалісти постійно беруть участь в радіопередачах українського радіо "Культура". Фондом підтримано проект "Оздоровлення дітей - сиріт у Швейцарії", запропонований благодійним фондом "Мариам" (г.Киев). Травень 2005р. 10 дітей-сиріт оздоровлювались у Міжнародному таборі ім. Пасталоцці (м. Троген, Швейцарія).

Всеукраїнський благодійний таврійський фонд

В усі часи в нашій країні були дуже поширені благодійництво та меценатство. Завдяки зусиллям небайдужих людей, які досягли в житті певного успіху і вбачали своїм громадським обов'язком надання допомоги тим, кому вона потрібна, вдавалося зберігати багато пам'яток історії і культури, відкривати талановитих митців та сприяти їхній творчості, будувати безкоштовні лікарні та школи. На щастя, є люди, які і сьогодні відроджують благодійницькі традиції, притаманні нашому народові.

Один з них — наш земляк Микола БАГРАЄВ, член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України, почесний президент фестивалю «Таврійські Ігри», голова Наглядової ради Всеукраїнського благодійного таврійського фонду.

Всеукраїнський благодійний таврійський фонд (ВБТФ) було створено у 1998 році Але насправді його історія почалася значно раніше, бо ВБТФ виріс з декількох локальних благодійних некомерційних організацій — Київського благодійного таврійського фонду, Каховського благодійного фонду«Єднання» та інших.

За цілями і завданнями фонд дещо відрізняється від інших благодійних фондів, що існують у країні. Свої зусилля він зосереджує перш за все на підтримці сучасної української культури, дитячої творчості, талановитих особистостей, пропагуванні здорового способу жит­тя, розвитку спорту.

Фонд створювали ті, хто не звик стояти осторонь складних процесів, що відбуваються в країні. Ці люди роблять конкретні справи, крок за кроком відроджують економіку країни, створюють нові робочі місця і при цьому не забувають звернути увагу на проблеми конкретних людей, допомагати нужденним.

Серед тих, хто заснував ВБТФ та бере активну участь у підтримці його акцій, — багато керівників підприємств і компаній, які, без перебільшення, мають загальнонаціональне значення. Крім того, активно співпрацюють з фондом відомі громадські діячі, політики, митці. Саме завдяки їх зусиллям філії фонду діють сьогодні в багатьох регіонах України. Найефективніше працюють Київська, Запорізька, Кримська та Волинська філії фонду. Дуже активну роботу веде Херсонська філія ВБТФ, що розташована в Каховці.

Протягом чотирьох років у Скадовську за допомогою ВБТФ відбувається Всеукраїнський благодійнийдитячий фестиваль «Чорноморські Ігри». За цей час він став найбільшим у країні святом дитячої творчості. Тільки влітку цього року в різноманітних заходах фестивалю брало участь майже 5 тисяч дітей. Що вже говорити про глядачів, яких щороку збирається до 20 тисяч.

Також фонд допомагає у проведенні гастрольних турів лауреатів цього фестивалю по Україні. Такі тури викликають велику зацікавленість глядачів, стимулюють розвиток дитячої творчості.

Як в Україні, так і за її межами. дуже багато людей знають і люблять фестиваль «Таврійські Ігри», який вже давно став справжнім святом музики і краси. Але далеко не всі знають, що вже протягом багатоьх років фонд сприяє проведенню цього свята, без якого багато мешканців Херсонщини вже не уявляють собі літній відпочинок.

Ще один приклад. Протягом трьох років до Дня Перемоги фонд організовував у Києві проведення благодійної концертно-мистецької акції «Ура! Перемога!». Мета акції — пропаганда серед молоді подвигу нашого народу у Великій Вітчизняній війні, подвигу солдат, які врятували Європу від фашизму. Проведення акції допомогло зібрати кошти, які були передані госпіталю для ветеранів на придбання медикаментів та обладнання.

У 2000 році ВБТФ сприяв проведенню культурно-мистецької акції «Збудуємо майбутнє разом», котра проводилася на підтримку Всеукраїнського референдуму. Акція була спрямована на залучення молодих людей до активної участі у вирішенні важливих проблем політичного життя країни.

Ці приклади красномовно свідчать, що заходи, які відбуваються за підтримки фонду, завжди спрямовані на вирішення суспільних питань.

Один із пріоритетів діяльності ВБТФ — допомога інвалідам. Ми пишаємося тим, що спільно з благодійним приватним фондом інвалідів «ІП-Фондом», який очолює Микола Подрезан, щорічно проводимо в рамках «Таврійських Ігор» міні-спартакіаду серед інвалідів, у якій беруть участь 40—50 чоловік.

Хоча цією акцією не вичерпується наша допомога інвалідам, вона є для нас дуже важливою і значущою, бо саме подібні заходи дають знедоленим людям змогу повірити у власні сили і можливості.

Крім того, фонд допомагає талановитим особистостям — надає можливість брати участь у міжнародних конкурсах або змаганнях, що відбуваються за кордоном, сприяє у придбанні музичних інструментів, мистецького та спортивного інвентарю.

Щомісяця приходить майже два десятки листів з проханням надати допомогу в лікуванні або придбанні ліків, навчанні дітей, придбанні речей першої необхідності. Переважна більшість цих листів — з Херсонської області, від багатодітних сімей, інвалідів, ветеранів. Жоден такий лист не залишився без відповіді.

Масштаб діяльності Всеукраїнського благодійного таврійського фонду є значним, дійсно всеукраїнським. Так, є в діяльності і труднощі, і проблеми. Сьогодні, на жаль, ще не можно надати допомогу всім, кому вона потрібна. Але наполегливо, крок за кроком, реалізується в діяльності фонду гасло «Добрі наміри — практичні справи».

Гамбарян Анатолій

У 1996 р. побудовано ендоскопічне хірургічне відділення, за рахунок засобів комерційних структур і банків (БМУ-7, банк «Відродження», ХБК, консервний комбінат). Дороге устаткування, якого в той час хворі нашого міста ще і не бачили, придбав Анатолій Гамбарян, керівник фірми «Тенгиз-Дніпро». Близько десяти тисяч доларів було безкорисливе витрачено їм на єдину ціль – надання допомоги важко хворим людям. І тепер щорічно оперуєтся більше 360 чоловік. Люди реабілітуються в двічі швидше, ніж після звичайної операції.

Більше двох тисяч чоловік прооперовано завдяки цьому устаткуванню, а хто його придбав, хворі не знають і до теперішнього часу.. Такі люди роблять свою благородну справу на заклик серця.

Це їх система підходів і спосіб життя

Кармаліков Ілля

Елемент добродійності в бізнесі пан Кармаліков вважає за необхідне. Наприклад, в магазинах "Гурман" інвалідам і ветеранам війни товари першої необхідності продаються без торгової націнки; близько двохсот неімущих пенсіонерів мають постійну грошову підтримку від депутата. Ще, як приклад, можна привести обласну дитячу жіночу команду по міні-футболу - завдяки фінансовій допомозі ця команда має нагоду займатися спортом не на любительському рівні...

Под егідою фестивалю "Таврійськіє Ігри" проводився конкурс "Міс таврійська красуня", в якому честь Херсона відстоювала наша землячка Оля Шевченка. Взяти участь в цьому конкурсі Оля змогла лише завдяки меценатській допомозі Іллі Карамалікова.

Отже традиції Савви Морозова не забуті, або, принаймні, забуті не всіма.

”Милосердя” Всеукраїнська благодійна акція

Активно проводиться щороку Всеукраїнська благодійна акція «Милосердя» на Херсонщині. Започатковано її з ініціативи Міністерства праці та соціальної політики з метою привернення уваги суспільства до проблем людей похилого віку та надання посильної адресної матеріальної чи фінансової допомоги малозабезпеченим пенсіонерам, інвалідам, одиноким ветеранам війни та праці, непрацездатним громадянам. Проводиться вона в два етапи: в період з 1 вересня до 3 грудня — з підбиттям підсумків у Міжнародний день людей похилого віку (1 жовтня) та Міжнародний день інвалідів (3 грудня).

В обласному відділенні Державного казначейства відкрито спеціальний рахунок для надходження коштів для акції. Фахівці райміськуправлінь праці та соціального захисту населення проводять обстеження матеріальних та побутових умов людей похилою віку, аби надати їм необхідну допомогу.

До Міжнародного дня людей похилого віку в інтернатних установах, територіальних центрах, де перебувають громадяни похилого віку та інваліди, проводиться День відкритих дверей. До участі залучаються працівники місцевих органів виконавчої влади, депутати місцевих рад, керівники підприємств, установ і організацій усіх форм власності..

Урсуленко Анатолій, приватний підприємець

"Я знаю, що людина думає і живе тим, що його оточує і прагну робити своє оточення якнайкращим, якомога досконалим..." Так сказав Олексій Урсуленко, розкриваючи свій світогляд, і це не просто слова, а дії: відділення грудної хірургії Херсонського обласного протитуберкульозного диспансеру у 2004 році отримало від Олексія Урсуленко новий наркозно-дихальний апарат «Фаза-8», вартістю понад 40 тисяч гривень.

Дитячий садок №8 - спеціалізований бюджетний цілодобовий заклад для дітей з психофізичними порушеннями і інвалідів дитинства знаходиться під постійною опікою підприємця, на ряду з іншими.

Майстру спорта міжнародного класу по кульовій стрільбі, члену Національної збірної України, неодноразовому чемпіону і призеру України, Європи Дарині Шитко, було надано допомогу (400 євро) для участі в Чемпіонаті Європи по стрільбі з пневматичної зброї. Федерація настільного тенісу міста Херсона, також, отримує допомогу підприємця.

У липні 2005 року Херсонський обласний краєзнавчий музей, за підтримки Олексія Урсуленко,  придбав цікавий експонат - іноземний військовий мундир рядового гренадерської роти піхотного полку наполеонівської армії, цей експонат  є прикрасою нашого  музею.

Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії" завжди має у списку своїх спонсорів прізвище підприємця.

Дитячий хореографічний ансамбль „Едельвейс" уже довгі роки є супутником ПП Урсуленко. Гуртки дитячої творчості міста, які перемогли у конкурсах Благодійної програми "Підтримай талант!", ініційованої, також,  ПП Урсуленко, отримали змогу існувати і розвиватися, а це, у першу чергу, дозвілля  дітей нашого міста.

Не залишилася поза увагою підприємця і робота громадських організацій міста, зокрема, проект громадської організації "Розвиток", передбачає розробкунезалежного громадського сайту "Херсон. Громада. Ініціатива". /www.hgi.org.ua/. Робота даного сайту направлена на інформаційно-аналітичну підтримку забезпечення права громади на ефективне самоврядування та місцевий розвиток.

Фальц – Фейн  Едуард Олександрович,  Барон

Є люди, імена і справи яких належать всьому світу.

Серед таких небагатьох масштабних осіб не на останньому місці барон з князівства Ліхтенштейн Едуард Олександрович Фальц-Фейі. Ще до 14 вересня 1912 року, коли він з'явився на світ в придніпровській Гаврилівці Херсонської губернії, його дядько Фрідріх Едуардович Фельц-Фейн вже перетворив розташовану не так далеко від новонародженого племінника Асканію-Нову в загальноєвропейський центр наукових і господарських експериментів.

Тут з легкої руки Фрідріха Едуардовича відбувалися революційні повороти в акліматизації тварин, схрещуванні їх різних видів, використовуванні європейських і світових технічних, технологічних новинок для господарського прогресу. Поступово дороги-шляхи багато когоз видатних учених, промисловців, політиків дев'ятнадцятого і двадцятого сторіч пролягали в Асканію-Нову, своєрідну міжнародну академію новацій, степовий причорноморський Рим.

До влади більшовики, що прийшли, відібрали у Фальц-Фейнов не тільки Асканію-Нову, але і життя деяких представників цього роду. В шестирічному віці Едуард Фальц-Фейн разом з своїми близькими опиняється у Франції. Тут протягом багатьох літ його вихованням займаються росіяни за національністю мама Вера Миколаївна і дідусь Микола Олександрович Епаїчин, генерал, що очолював при трьох імператорах Російської імперії елітний Пажеський корпус. Переважний вплив цих близьких Едуарду людей сформувало і укріпило в ньому риси видатної особи нашого часу.

Мабуть, головна з цих рис — уміння долати будь-які перешкоди на шляху до поставленої цілі. Тільки на перший погляд не присвяченому в деталі могло показатися, що доля до Едуарда залишалася незмінно прихильною, протегуючою. Насправді він підіймався вгору по життєвих уступах не дякуючи, а всупереч обставинам і ситуаціям.

У Франції молодий Фальц-Фейн досягає успіху як репортер популярного, спортивного видання, стає чемпіоном цієї країни в автомобільних гонках. Спорт для нього представляється блискучою кар'єрою. Але несподівано для багатьох він переїздить в князівство Ліхтенштейн, і там, де всі ніші для почину нового бізнесу здавалися наглухо запечатаними, робить відкриття, до якого раніше тут ніхто не додумався. Едуард відкриває еру спортивних сувенірів. Його магазини у Вадуце на межі з Австрією нагадують пропускні пункти для всієї Європи, що рухається дорогами Ліхтенштейну в обох напрямах. Життя підказує ФальцФейну ідеї, які він звик реалізовувати зходу, ніколи не програючи. В магазинах достаток спортивних сувенірів, що ніде не повторюються. Продавці — представники різних країн. З іноземцями вони спілкуються на їх рідній мові. Покупці розраховуються за придбані товари національною валютою. Сам Фальц-Фейн зустрічає туристів особисто навіть тепер, в поважному 90-річному віці. Навчившись робити гроші своїм швидким розумом, Едуард Олександрович не збирався їх копити на рахівницях або пускати в оборот для отримання надприбутків. Він досить швидко став помітною величиною в світі меценатів. Свої засоби і дивний талант вирішувати неможливої складності проблеми на будь-яких рівнях з бажаним результатом він направляє на благо цілих народів. Задача у нього незмінно одна: повертати людству викрадені у нього художні, літературні, історичні цінності. Коли через шість десятиріч після настирного першого стукоту в дверях радянського посольства йому їх відкрили і дозволили відвідати асканийскую землю, могили предків в Україні, Росії, він, вже далеко не молода людина, відчув себе хлопцем, що досяг сокровенної цілі. Російська європейська еміграція не зуміла прищепити йому ворожість до народів, які на зорі двадцятого сторіччя позбавили Фальц-Фейнов того, що їм по праву належало. Едуард Олександрович повертався в отчі краї з болем за втрати і любов'ю до нових людей на тій землі. Він не міг їх ні в чому дорікнути.

А ось допомогти їм, забувши про минуле, — це в його характері. Фальц-Фейну було під сімдесят, і він, прагнучи надолужити, можна припустити, упущене, розвиває небувалу активність на меценатському напрямі. Не зважаючи на витрати засобів і фізичних, інтелектуальних зусиль, повертає до України і Росії художні, літературні, історичні цінності. Серед них реліквії з палацових комплексів Криму, творіння Айвазовського, Коровіна, Репіна, Бенуа, бібліотеки Дягильова, Ліфаря. За кожним предметом з цих колекцій - громадянський подвиг великого патріота.

Едуард Олександрович не тішить себе думкою про подяку тих, кого ощасливив поверненням скарбів. Він в звичному для себе амплуа. Намагається відновити садибу Фрідріха Фальц-Фейна, виділивши для цього круглу суму в доларовому численні. Приступає до будівництва церков в рідній Гавріловці, Асканії- Новій.

Зустрічаючись з вченими, політичними і суспільними діячами України, барон невпинно

Едуард Олександрович уважно стежить за літературою, освітлюючою минуле і теперішній час Асканії. Багато видань у світі зобов'язані Фальц-Фейну своєю появою на світ. В кінці квітня 1997 року український читач отримав з рук барона Роботу Володимира Фальн-Фейна «Асканія-Нова». Написав її молодший з дядьком Едуарда в кінці двадцятих років. Едуард Олександрович подарував рукопис Українській академії аграрних наук в середині дев'яностих років. При підтримці барона і президента УААН Михайла Зубца книгу в подарунковому виконанні випустило видавництво "Аграрная наука"

У Фальц-Фейна визрівають проекти оновлення і економічного перетворення країни. Про це він говорив з Президентом того часу - Л.Кучмой, коли той на прийомі вручив йому почесну нагороду. Будучи експертом в туристичній сфері, Фальц-Фейн переконаний: Україну можна перетворити на мекку для туристів. Це обіцяє великі економічні вигоди. Але урядовці, з якими намагається дебатувати на цю тему, не поспішають прийматися за справу. Вони його нічим не обнадіюють, а він не може собі пояснити, чому держава, хронічно страждаюча від недоліку засобів, байдужа до реальних можливостей подолання економічної кризи. Адже якщо хочеш, не раз переконувався сам Фальц-Фейн і переконував своїм прикладом інших, доб'єшся всупереч всьому навіть неможливого.

В Швейцарії, наприклад, не ставлять пам'ятники воєначальникам. Але коли Фальц-Фейн зацікавився походами О.Суворова в Альпах і битвою його чудо-богатирів в ущелині у Чортова моста, він з скрупулезністю дослідника і професіоналізмом історика відновив крок за кроком дивну правду тих днів. Спочатку він ставить виготовлений на свої засоби пам'ятний знак біля будиночка, де зупинявся О. Суворов. Потім, вміло використовуючи історичні факти, підштовхує не схильну до переоцінки цінностей громадську думку країни до наступного кроку. До 200-річних роковин переходу суворовських військ через Альпи в Швейцарії у Чортова моста з'являється оригінальний пам'ятник А. Суворову.

Володіючи умінням цікаво філософствувати не в шкоду наступальному прагматизму, Фальц-Фейн за свої послуги і допомогу не чекає навіть словесних фейєрверків. Вони його дратують. Для нього краща відповідь на свої кроки назустріч — результативне використовування допомоги за призначенням. Якщо він, наприклад, вніс свій внесок у відтворення Янтарної кімнати, то вона, кінець кінцем, повинна з'явитися як сяюча вершина оцінки його старань, загальнолюдської подяки.

Міцне здоров'я барона визначається як генетичним корінням (на довгожителів рід не бідний), так і унікальними складовими його способу життя. Ставши спортсменом в молоді роки, він неухильно дотримує спортивний режим до сьогоднішніх днів: не знає смаку спиртного, не розуміє тих хто палить, об'їдається. Сам ні в чому не допускає надмірностей. І у великому, і в малому демонструє придбаний досвідом раціоналізм. Фізичну форму підтримує постійною роботою в саду, що розкидався біля вілли на одній з терас. Розумову - в інтелектуальній сфері бізнесу. Подивишся на Едуарда Олександровича — замилуєшся його спортивною фігурою, якою не всі хлопці можуть похвалитися. Поспілкуєшся з ним — піднімешся над буденним, побачиш нові світоглядні горизонти.

Він любить Україну, його хвилюють об'єктивні труднощі країни, він не може змиритися з тим, що суб'єктивні мінуси перетворилися у важко переборний бар'єр, що не дає молодій державі поступально рухатися вперед.. Відірваність урядовців від народу, на переконання Фальп-Фейна, — першопричина економічних бід багато- кого на українській землі. Адже при такому стані речей демократія - тобто справедливість для більшості — стає безликим сірим манекеном незалежно від того, в якому офіційному кольорі представляють її державні чини.

Барон буквально перестрибує з новини на новину, він спрямований в майбутнє, націлене, як завжди, на початі і завершувані справи, значні для багатьох людей .

Врізана в скелю вілла Едуарда Олександровича нагадує ширяючий над Вадуцем квітник. Кольорів множина на терасах, навкруги триповерхової споруди, побудованої багато років тому за проектом далекого від архітектури Фальц-Фейна. Сам господар вілли — квітникар, яких не густо в Європі. Вчився цій творчій професії ще за хлоп'ячої пори, пристрасть до кольорів і до всієї флори ніколи не утихала, вирує і тепер.

Коли управляється з квітковим господарством, барон влаштовується на веранді, що у центрального залу вілли. Сидить за столиком біля вхідних дверей і споглядає давно знайому картину: внизу строкаті будови столиці Ліхтенштейну, навколо білосніжні шапки Альпійських гір. Гірське повітря — всім лікарям лікар. А гірська екзотика, як казкова жива вода, відроджує духовні і фізичні сили навіть слабих від народження натури. А вже таких, як Фальц-Фейн, перетворює на легендарних Геркулесів.

Церква «Велике доручення»

Ось вже декілька літ в тісній співпраці працюють добродійна служба Херсонської церкви "Велике Доручення" і українсько-норвезька добродійна фундація "Відкрите серце". Президентом фундації є Халвард Хасселой. Його добре знають жителі Херсона, куди він приїжджав неодноразово. Цього року Халвард знову побував у нас в гостях. Його могли вітати тисячі приглашених на добродійну акцію, яку при підтримці міської влади провела в замках V Міжнародного фестивалю Християнської творчості, присвяченої Дню Святої Трійці, Церква "Велике Доручення". Вже другий рік входить в програму фестивалю таке свято. Акція - це не тільки концерт. Глядачі змогли побачити виступ творчих колективів Церкви, джаз-бенда обласного Палацу культури (керівник Віталій Шаповаленко), зразкового ансамблю танцю "Едельвейс" Комсомольського Центру дітей і юнацтва (керівник Світлана Якуба) і почути слово вітання гостя з Норвегії. Країна, громадянином якої він є. Ця країна була однією з найбідніших в світі. Коли ж її народ звернувся до Бога, стала однією з процвітаючих. Сьогодні цього прагнемо і ми. Безумовно, час, в який живемо, не можна назвати легким. Тому справжнім подарунком місту можна рахувати цю акцію. Адже в її ходу більше 10000 чоловік отримали також продуктові набори: декілька видів круп, цукор рослинне масло. Більше 50 тонн продуктів необхідно було розфасувати, перш ніж набори вручили. Всім цим у вільне від роботи і навчання час займалися члени Церкви "Велике Доручення". В дев'яти добродійних їдальнях на Херсоні 5 разів на тиждень одержують безкоштовно гарячі обіди більше 450 дітей з малозабезпечених і багатодітних сімей, діти-сироти. Багато хто з них прийшов на стадіон подякувати Халварда Хасселоя за турботу.

Матеріали досліджувала та упорядковувала Буренко Л.В. - завідуюча Інтернет-центром Центральної міської бібліотеки ім. Л. Українки

2008 рік