Самоврядування
ІНІЦІАТИВИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Круглий стіл
"Діалог про ефективність діалогу. Або чому Білл Гейтс почув херсонців та як «розкачав» херсонську громаду"
Круглий стіл ініціювала Херсонська міська громадська організація «Розвиток».
На захід ХМГО "Розвиток, разом з Центральною міською бібліотекою ім. Л. Українки, запросили 15 жовтня 2013 року, міських депутатів, представників громадських організацій, науковців, бізнесменів (останні, правда, були відсутні).
Три роки суспільному договору. Що думають депутати невідомо
Напередодні круглого столу і триріччя Суспільного договору, який був підписаний 15 жовтня 2010 р. (під час виборів депутатів та мера) громадська організація «Розвиток» спробувала звернутися по електронній пошті до депутатів.
ХМГО «Розвиток» удалося роздобути поштові скриньки 38 депутатів Херсонської міської ради з 75. До них ми і звернулися з анкетою щодо корисності пропозицій, які були закладені в Суспільному договорі, які, в т.ч. стосувалися ефективності діалогу влади і громадськості.
Організація отримала відповіді на анкети аж від 5 депутатів: А. Беліченко, Т. Варущик, В. Ларіонова, В. Миколаєнко, С. Трошина. Саме вони і взяли участь від депутатського корпусу у круглому столі (за виключення В. Ларіонова, який попередив про свою відсутність та її причини).
Голова постійної депутатської комісії питань містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин, депутат з фракції Партії Регіонів Тетяна Варущик
Голова постійної депутатської комісії з питань депутатської діяльності, етики, законності, правопорядку, прав людини, депутат з фракції Компартії України Алла Беліченко
Голова депутської фракції «Всеукраїнське об"єднання «Батьківщина» Володимир Миколаєнко
Депутат з фракції «Всеукраїнське об"єднання «Батьківщина» Станіслав Трошин
І знову пропозиції з розвитку самоврядування. Може все ж таки їх почують?
Діалог на круглому столі вівся навколо багаторічних пропозицій ХМГО «Розвиток».
Сутність пропозицій, яким вже майже 10 років, і які, практично без затрат, дадуть змогу покращити якість управління в місті, це:
- якісна інформаційна взаємодія влади та громади
- удосконалення системи розробки і реалізації програм розвитку міста.
Якщо говорити про інформаційну взаємодію влади і громади, то сьогодні ця взаємодія має бути сучасною.
Це можна забезпечити наявністю електронних скриньок для звернень у депутатів.
Також, депутати сьогодні можуть вести особисті приймальні в Інтернеті та соціальних мережах, брати участь в робочих групах в соціальних мережах з вирішення тих чи інших питань тощо.
Якщо говорити про удосконалення системи створення та реалізації міських програм, то виконавчі органи ради – управління та відділи міськвиконкому, мають залучати до їх розробки та виконання наявний в місті профільний потенціал.
Для цього потрібні ресурси (гранти) і прозорі конкурси.
Це очевидні речі, тому що чиновники не можуть самотужки якісно розробити та виконати програму, якими би вони розумними, освіченими та чесними вони не були.
Як вже все-таки зробити програми інструментами для розвитку міста?
Залучення профільного потенціалу, наявного в місті, до розробки і виконання міських цільових програм, це не «базар – вокзал» з ліповими громадськими слуханнями.
Це не очікування, що хтось відгукнеться на об’яву на сайті чи в газеті та прийде сам (хоча, в принципі, це можливо).
Це не запрошення одних і тих самих активних громадських організацій, які не можуть у всьому і всюди брати участь.
І це не повідомлення за 2 тижні до сесії про прийняття програми.
Це цілий ряд послідовних дій, які мають бути виконані з високою якістю.
-
По-перше, при розробці програм, мають бути створенні робочі групи із
представників управлінь міськвиконкому - координаторів виконання програм, профільних громадських організацій (за їх наявністю),
бізнесу, науки (студентства) для розробки програм.
Для цього координатори розробки програми мають визначити суб’єктів, яким важлива розробка даної програми і які зможуть принести в процес розробки свій досвід, потенціал тощо.
Потім треба провести переговори з зацікавленими сторонами та створити умови, за якими буде зручно залучити зацікавлені сторони до розробки програми. Зараз, наприклад. є можливість створення робочих груп в соціальних мережах.
Також, на стадії розробки програми, для тих заходів, виконання яких перспективно виконати шляхом розробки проектів, повинні бути закладені грантові (конкурсні) механізми. -
По-друге, конкурси, на виконання заходів програм, мають бути проведені максимально відкрито.
Конкурсні комісії мають створюватися так, щоб виключити корупційну складову.
Конкурси, це не тендерні процедури по закупці якогось товару чи послуги.
Це конкурс проектів, які будуть розроблені на виконання тих чи інших заходів програми.
Проекти дозволять максимально якісно та ефективно виконати завдання і, одночасно, розвинути потенціал самих виконавців, наприклад, профільних громадських організацій .
Адже, саме такий механізм ефективно спрацьовує в розвитку громадянського суспільства в Європі та інших розвинутих країнах. -
По-третє, при оцінці програм, мають бути задіяні ефективні методи оцінки, (вперше пропозиції були надані в 2005 році. Херсонській міській раді IV скликання).
Ефектина оцінка буде сприяти якості виконання програм і надавати змістовну аналітичну інформацію для подальшого прийняття управлінських рішень, в т.ч. для депутатського корпусу, який затверджує виконання програм.
Отже, розробка місцевої програми потребує багато аналітичної та узгоджувальної роботи. Оптимальним варіантом розробки міської програми буде залучення до розробки, на конкурсній основі, з відповідною оплатою, консалтингових організацій.
Координацію виконання програм і звітувати за виконання, як і зараз, будуть виконнувати профільні управліннями міськвиконкому.
Що стосується оцінки виконання програм, то це має бути незалежна експертиза.
Всі ці заходи, які можна зробити для покращення управління в органах місцевого самоврядування, громадська організація «Розвиток» послідовно пропонує, починаючи з 2003 року.
З 2003 року - щодо удосконалення системи інформаційної взаємодії влади і громади, в т.ч. щодо забезпечення спілкування з депутатами через електронні поштові скриньки
З 2005 року - щодо удосконалення форми звітування з міських цільових програм, а саме: включення до звітів розгорнутого аналізу, в т.ч. по запропонованих критеріях ефективності та пропозицій до громади відносно залучення ресурсів, якщо не вистачає фінансування на заходи програми
2007, 2009, 2010, 2013 роки – щодо удосконалення системи створення та реалізації міських цільових програм, а саме: включення на стадіях розробки і виконання програм грантові (конкурсні) механізми, та створення для розробки програм робочих груп з представників влади, бізнесу, науки, профільних громадських організацій для залучення потенціалу сторін та отримання якісних програм і синергетичного ефекту від спільних дій.
З усіх пропозицій за ці 10 років врахована одна маленька пропозиція щодо табличної форми звітування по виконаних заходах.
Інші наші пропозиції щодо місцевого розвитку не чують.
Так чому Білл Гейтс почув херсонців?
В 2008 році ХМГО «Розвиток» та ЦБС була написана та надіслана на Фонд Мелінди та Білла Гейтс пропозиція проекту щодо створення на базі ЦБС інформаційно-проектних центрів громади. В цих центрах пропонувалося надавати розгорнуту інформацію щодо місцевого самоврядування та реалізовувати проекти розвитку громади. Ми не можемо стверджувати напевне, але вже через рік на Україну зайшов проект «Бібліоміст» з мільйонним бюджетом, який сприяє створенню саме такої моделі бібліотечної системи України.
Білл Гейтс почув херсонців (якщо саме проект ХМГО «Розвиток» і Централізованої бібліотечної системи став відправною точкою для проекту «Бібліоміст») ТОМУ, ЩО СПІЛКУЄТЬСЯ ЕЛЕКТРОННОЮ ПОШТОЮ, на відміну від херсонських депутатів, які поки що, не торопляться впроваджувати в практику інформаційної взаємодії влади і громади сучасні засоби спілкування.
А ЯК БІЛЛУ ГЕЙТСУ ВДАЛОСЯ РОЗКАЧАТИ ХЕРСОНСЬКУ ГРОМАДУ?
Надання грантів!
Проект «Бібліоміст», який фінансується фондом М.та Б. Гейтс, ЗАПРОВАДИВ КОНКУРСНІ МЕХАНІЗМИ ЗАЛУЧЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ БІБЛІОТЕК ДО МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ. Це дало можливість проявити ініціативу не тільки Центральній міській бібліотеці, а практично, всім філіям, які розташовані в найвіддаленіших куточках херсонської громади і херсонцям, які там проживають. Всього в Централізованій бібліотечній системі (ЦБС) міста 34 філії.
В результаті, за роки співпраці з фондом та залучення конкурсних механізмів, отримано більше 300 пропозицій щодо розвитку бібліотечної системи.
Це перевело нашу бібліотечну систему на новий рівень потужного інформаційного центру громади.
Фондом підтримані 6 проектів ЦБС, в яких проведено сотні корисних для громади заходів.
Ці проекти, пропозиції, заходи в рамках конкурсів "розкачали" ініціативу та дали колосальний ефект в кокретних справах та розумінні пересічними громадянами простої істини, що від власних зусиль залежить якість їхнього життя.
Це яскраво засвідчує, який потенціал закладений в грантових (конкурсних) механізмах .
Я маю надію, що пропозиції щодо включення грантових механізмів до міських цільових програм будуть реалізовані в органах місцевого самоврядування, не чекаючи вказівок чи інструкцій зверху.
Не робити це, значить все далі консервувати свою відсталість.
Пропозиції, представлені на круглому столі щодо підвищення ефективності діалогу та співробітництва влади, бізнесу, громади, направлених на розвиток громади і місцевого самоврядування.
ХМГО "Розвиток" висловлює щиру подяку всім, хто взяв участь у круглому столі та надав своє бачення щодо покращення місцевого самоврядування.
Aнна Парфьонова, голова ХМГО "Розвиток"
жовтень 2013 р.