Матеріали конкурсів

Конкурс "Не погоджуйся на рабство"

(проведений ХОГЦ "Чоловіки проти насильства")

Від рабства традиційного до рабства сучасного, або що думає школяр про свою свободу.

У жовтні та листопаді 2006 року представники Херсонського обласного громадського центру "Чоловіки проти насильства" проводили конкурс під назвою "Не погоджуйся на рабство", було зібрано більш ніж триста письмових робіт та малюнків за визначеною тематикою.

7 грудня експертна комісія на чолі з головою правління Дмитром Олександровичем Федоріновим підбила підсумки дитячого обласного конкурсу творчих робіт "Не погоджуйся на рабство" і визначила переможців.

Письмові твори та малюнки були проаналізовані з точки зору відповідності сучасному розумінню проблеми рабства та проблеми торгівлі людьми й оцінені членами журі за десятибальною шкалою в трьох номінаціях:

1.Не погоджуйся на рабство.

2.Я – вільна людина.

3.Рабства не повинно бути.

Малюнки, комп’ютерні колажі та письмові твори яскраво відобразили активну позицію дітей по відношенню до проблеми рабства: «Я – вільна людина, і не хочу коритися чужій волі, не хочу бути об’єктом шантажу і непорядності, знаряддям досягнення чиїхось брудних намірів», - пише школяр Євген Шевченко з села Скадовка, Садовського району Херсонської області. Юні творці відчувають рабство як хворобу, як утиснення прав на повноцінне існування, як справжню національну трагедію.

Однак з’ясувалося, що далеко не кожний з учасників розуміє її як соціальну і, тим паче, пов’язує з проблемою торгівлі людьми. Саме це ускладнило завдання організаторам та експертам, але в той же час надало значний грунт для роздумів. Під рабством діти розуміють життя та діяльність у недемократичних країнах, або навіть важку фізичну працю, яка здійснюється добровільно. На малюнках - космонавти, негри у пошуках золота, тигри й порося, як символи протистояння або покори насильникам та катам.

Наряду з цим роботи переможців з різних боків аналізують причини виникнення соціального рабства та запропоновані методи боротьби з проблемою. Як вихід пропонують змінити спосіб життя, більш реалістично ставитися до нього, надолужувати недопрацьоване самовихованням. Дівчина зі сльозами обіймає березу, а з рук падають гроші, зароблені утисками своєї гідності,– один з малюнків, надісланий на конкурс.

В письмових творах діти розглядають проблему рабства у динаміці та у правовому полі.

Деякі малюнки є прямим закликом до протистояння проблемі на національному та світовому рівні, гімном єднанню – символу свободи. Цінність останньої діти бачать майже однозначно. Ковтун Олена зі школи Горностаївського району Херсонської області пише у своєму творі: «…радість не вічна і сум не вічний, а свобода повинна стати вічною.» Свободу юні митці та філософи області уявляють не тільки як сімейну гармонію, або злиття в українському хороводі (зверніть увагу, не національному танці), але й як непокору і вивільнення від моральних норм і правил, нав’язаних та неприйнятих.

У роботах ріже очі оригінальність жанру і стилю. Є твір у вигляді щоденника дівчини, яка потрапила під експлуатацію іноземців, або твір-лист зі звертанням до Президента країни. За ідейною допомогою діти звертаються не тільки до вітчизняних борців зі знущаннями, а й до відомих філософів, до членів Генеральної Асамблеї ООН, до керівника Міжнародної організації боротьби з рабством, а також до офіційних документів.

Такий конкурс як «Не погоджуйся на рабство» організований для актуалізації проблеми експлуатації і торгівлі людьми. Враховуючи той факт, що потенційні жертви торгівлі людьми не визнають себе такими, важливу роль відіграє превентивна робота з учнями шкіл, на що насамперед і спрямований проведений захід. Неадекватна оцінка проблеми – короткий шлях до неусвідомленої загрози.