Світовий досвід місцевого самоврядування

Міжнародний досвід громадської участі в справах місцевого самоврядування

Громадські (дорадчі ради)

У процесі становлення демократичної системи правління широке застосування одержали публічні обговорення громадянами проблем, що постають перед суспільством. Громадські комітети (або громадські дорадчі групи) можуть слугувати інструментом для виконання тих самих завдань, що і публічні слухання.

У розвинених демократичних країнах дорадчі комітети активно заміщають комітети, комісії й інші структури влади, які існували раніше і були сформовані шляхом проведення виборів або за допомогою призначення.

Такі громадські комітети, дорадчі групи і громадські ради зазвичай формуються з представників комерційного сектора та громадських організацій, зацікавлених у залагодженні проблеми, заради вирішення якої даний комітет організовано.

Члени таких комітетів можуть призначатися мером в адміністративному порядку, без затвердження законодавчими органами і міською радою. У тих випадках, коли дорадчі громадські структури стають офіційними постійно діючими відгалуженнями державних структур, серйозні рішення, прийняті ними, повинні затверджуватися мером або міською радою.

Гарним прикладом постійно діючих дорадчих комітетів є комісії з планування, що існують при більшості структур місцевого самоврядування у Сполучених Штатах Америки. Як правило, до складу комісії входять члени міського законодавчого органу, можливо, навіть мер міста, а головне -- представники громадськості з числа співробітників державних установ, екологічних, фінансових та освітніх організацій, комітетів з питань нерухомості тощо, кількість яких завжди перевищує число представників міської влади.

Комісії з планування розглядають пропозиції щодо поліпшення стану міського господарства і дають рекомендації мерові міста та міському законодавчому органу стосовно запропонованих до здійснення проектів розвитку міста.

Зустрічі і збори, що їх проводить комісія, є найбільш відвідуваними громадянами, тому що їм надається можливість висловити свою думку з приводу пропонованих проектів. У роботі зборів беруть участь особи, безпосередньо зацікавлені в реалізації проекту (спонсори, розробники проекту, виконавці тощо), а також громадяни, інтереси яких можуть бути порушені в ході його виконання. Зазначеним категоріям громадян розсилаються спеціальні запрошення до участі в обговоренні.

На таких зборах міська адміністрація представляє свою позицію щодо розглядуваного проекту і дає можливість громадянам висловити свою думку.

Приватні особи або керівники комерційних підприємств, що вступають у ділові чи комерційні відносини з комісіями з планування, дорадчими комітетами або громадськими радами, можуть організувати слухання щодо пропонованих проектів не перед політиками, а перед представниками громадськості, котрі їм ближчі, ніж представники виборної влади, за яких вони голосували.

Представники влади, які призначили членів громадських комітетів, можуть скасовувати рішення, прийняті громадськими структурами. У цьому разі жодні конституційні норми не порушуються. Крім того, громадські комітети (ради) дають групам городян, які представляють у цих структурах різні суспільні інтереси, можливість відчути, що їхня позиція враховується офіційною особою, відповідальною за ухвалення рішення або за складання плану, документа, бюджету чи формування лінії суспільної політики.

Взаємодія з дорадчими комітетами/радами має й інші позитивні моменти:

1. Представники громадськості більш ретельно проаналізують проблеми і запропонують офіційній особі позиції, котрі в іншому випадку не були б розглянуті. Тому остаточне рішення, прийняте за участю дорадчих структур, зазвичай є більш виваженим.

2. Якщо представник міської влади додержується рекомендацій дорадчого комітету, він зазвичай залучає на свою сторону більш широке коло городян і завдяки цьому здобуває їхню підтримку в процесі реалізації програми.

3. Якщо громадська рада рекомендує дотримуватися певної лінії в царині міської політики і дана лінія знаходить підтримку представника міської влади, то вона може бути узаконена й затверджена незалежними експертами.

4. Відповідальність офіційних осіб за прийняття рішення про вжиття не надто популярних заходів для вирішення наявних проблем може бути частково знята, оскільки, діючи згідно з рекомендаціями дорадчого комітету, він одержує певне "політичне прикриття".

5. Представник влади, котрий при ухваленні рішення враховує думку своїх співгромадян, користується повагою серед своїх виборців або осіб, які призначили його на дану посаду.