ХЕРСОН. ГРОМАДА. ІНІЦІАТИВА

Портал суспільних знань і дій для розвитку Херсонщини

gerb_sity

Місто

gerb_region

Область

search_icon
 

Діалоги з представниками депутатського корпусу

Інтерв'ю депутата Херсонської міської ради V скликання Андрія Задніпряного

Андрій Задніпряний

Андрію, депутатський корпус пропрацював половину з тих п’яти років, на який його обрали. Які, на Ваш погляд, результати діяльності депутатського корпусу, які тенденції Ви б виділили в його роботі і які пропозиції б внесли для покращення його діяльності?

В першу чергу, на жаль, знову доводиться констатувати, що система обрання місцевих депутатів за партійними списками не достатньо ефективна. Розрив між депутатським корпусом і виборцями дуже великий, немає конкретики і відповідальність розмивається. Відповідно, кожна політична сила досягнення намагається приписати собі, а негаразди звалити на когось іншого. І це, звичайно, негативні тенденції.

Якщо ж говорити про позитивні тенденції, то, можна відмітити, що робота депутатського корпусу і робота депутатських комісій стабілізувалася. Що пристрасті, які вирували на початку, коли депутати кидались один на одного, щоб довести свою правоту, вгамувалися. Зараз, мені здається, депутатський корпус в цілому більш відповідально ставиться до своїх цілей і завдань, і кожен депутат зрозумів, що потрібно домовлятися, знаходити якийсь консенсус.

Я думаю, що ці позитивні тенденції будуть посилюватись і депутати зрозуміють, що треба щось конкретно зробити для громади за термін свого обрання, а не тільки влаштовувати дебати на сесіях. Тим більш, що вже зараз міський бюджет починає потерпати від фінансово-економічної кризи, яку переживає країна. У нас багато підприємств, у зв`язку з цим, уже скорочують свої робочі місця, вже полізли заборгованості з виплати по заробітній платі, до Пенсійного фонду. Тому, депутатський корпус готується детально переглянути бюджетні пріоритети, зміцнити акценти на підвищення ефективності комунальних підприємств тощо.

Багато уваги приділяється питанням з підготовки до зими. Декілька разів збиралися позачергові сесії, які заслуховували ці питання і я думаю, що це привело до позитивного впливу на роботу виконавчих органів. Тобто, якщо все в порядку буде з газом (а це питання уряду країни), то в цьому році, опалювальний сезон буде не гірший, ніж в останні роки. Казати «краще» немає сенсу, бо ми не вкладаємо великі кошти у реорганізацію самої системи і в сіті теплоносіїв – вони вже зношені і аварії будуть.

Що стосується моїх пропозицій з питань більш ефективної роботи депутатського корпусу, то перш за все, треба знайти протидію такій практиці, коли розглянуті питання знаходять підтримку всіх комісій, а на засіданнях фракцій з політичних міркувань вони скасовуються. Іноді доходить до абсурду, коли, наприклад, головний лікар лікарні, якій виділяються кошти на будівництво місцевої котельні, вимушений голосувати «проти», бо так вирішила партія. Це абсурд. І це треба обов’язково змінювати, бо так не повинно так бути. Тобто ми знову повертаємось до питання скасування місцевих виборів за партійними списками. На мою думку, мінімум, що потрібно зробити, це ввести вибори за системою 50 на 50 відсотків. Тобто обирати 50% депутатів від політичних партій, а 50% по мажоритарній системі. А максимум, що потрібно зробити – це відмінити взагалі на місцевому рівні обрання за партійними списками.

Чи були такі ініціативи щодо відміни обрання місцевих депутатів за партійними списками з боку Асоціації міст України і чи виступала з такими ж пропозиціями до Верховної рада наша місцева рада?

Асоціація міст України неодноразово зверталася до Верховної ради з тим, що необхідно міняти систему. На місцевому рівні у нас не було ніяких заяв.

Андрію, нещодавно Ви повернулись з поїздки до Америки Розкажіть, будь ласка, про цілі Вашої поїздки, що саме Ви відвідали і які Ваші враження.

Я їздив до Сполучених Штатів в складі української делегації із 45 осіб. Це була ознайомча двотижнева поїздка в рамках програми «Відкритий світ», яка проводиться Конгресом Сполучених Штатів для різних країн, що розвиваються з 1978 року, а для України з 2003 року. Кожен рік Америку відвідують 40- 50 українських лідерів - представники різних рівнів державної влади, місцевого самоврядування, наукового співтовариства, громадських організацій, бізнес структур. Делегаціям надають можливість широкого ознайомлення з демократичним устроєм Америки, побачити і зрозуміти, як все це працює в різних громадах Сполучених Штатів.

Наша делегація в повному складі перебувала два дні у Вашингтоні. Там ми взяли участь у конференції щодо ролі бібліотек у формування відкритого світу, яка проходила на базі Національної бібліотеки Конгресу США. Окрім того, що сама конференція була дуже змістовною, цікаво було ознайомитись і з бібліотекою Конгресу США. Її фонди складають більше 130 млн. примірників. Фінансується бібліотека за рахунок бюджету федерального округу. Бібліотека прозора, доступна, безкоштовна. Кожен може прийти, зареєструватися отримати свій ідентифікаційний номер і користуватися всіма фондами. Кожен день бібліотека поповнюється більше, як на 30 тис. екземплярів. І з усього там можна знайти інформацію. Держава цьому приділяє дуже багато уваги до збереження літератури, історичного спадку.

У Вашингтоні багато меморіалів президентів: Лінкольну, Вашингтону та іншим. Багато пам’ятників. Є пам`ятник молодому Шевченку. На ньому написано «Бард України». А з іншого боку цитата: «Чи прийде до нас Вашингтон з хорошим законом?». Колись, мабуть, прийде…

А потім ми поділилися на сім делегацій, які відвідали різні штати. Я побував в штаті Небраска у містах Омаха і Лінкольн і  вивчав там місцеве самоврядування. Місто Лінкольн є столицею штата, а м. Омаха - найбільше місто штату, налічує близько 400 тис. мешканців, тобто за кількістю населення подібне до Херсона, але, звичайно, його зовнішній вигляд набагато респектабельніший.

Місцеве самоврядування в Америці має дуже багато відмінностей по відношенню до нашої системи. На мій погляд, це, в першу чергу це пов`язано із самосвідомістю яка є у них і в нас. Американці сторіччями виховували і відстоювали у себе демократичні цінності і дуже багато посад у них, дійсно, виборчі. Якщо у нас на місцевому рівні обираються тільки мер і депутати, то в них, окрім того, що обирається мер на 4 роки і депутати, ще обираються місцеві судді. Кількість депутатів у них обумовлена статутом громади, який приймається на загальному референдумі. У них 7 депутатів міської ради, які отримують заробітну плату за свою роботу (пів ставки). У них це люди які вже заробили собі ім`я і це багаті люди. Два рази на місяць вони збираються на сесії, вирішують поточні питання.

На рівні штату обирається 49 депутатів, губернатор, секретар ради, який  веде засідання ради штату. Обирається казначей, який контролює витрати, обирається фінансист, який фінансує всі витрати штату, обирається суддя штату і обирається прокурор штату. Тобто, на рівні штату обирається 6 посадових осіб, які не підконтрольні один одному і один за одним дивляться

Взагалі, розподіл повноважень дуже чіткий. Місто займається своїм, райони займаються своїм, штат своїм. На рівні штату (у них це як держава, федеральна влада майже туди не втручається), збираються свої власні податки і розвиваються штат так, як це бачать в самому штаті, але, в цілому по Америці, система працює однаково, тобто на чітких демократичних принципах.

Чи була у Вас можливість познайомитись з діяльністю організацій громадянського суспільства в Америці? Що, на Ваш погляд, бажано було б запозичити, як позитивний досвід, нашому суспільству?

Так, нам, дійсно надали таку можливість – детально познайомитись з діяльністю громадських організацій та різних благодійних фондів. І тут я теж, вимушений констатувати, що вражаючий розвиток цього суспільного напрямку, в першу чергу пов`язаний зі свідомістю громадян. Мене дуже здивувало, коли я побачив, що саме громадянське суспільство, тобто, організації, які засновані на добровільності, дуже плідно працюють у Штатах. Громадські організації, які ставлять своєю ціллю вирішення тих чи інших суспільних проблем, існують не на гранти, а існують за рахунок внесків громадян. Свідомість американців така, що, якщо мені подобається діяльність тієї чи іншої громадської організації, я добровільно вношу туди кошти, скільки можу. Хто більше, хто менше. І законодавство Америки з оподаткування сприяє жертвувати, бо це не обкладається податками і можна передати кошти у управління якогось фонду чи фундації, яка займається благодійністю.

Наша свідомість зовсім інша. Ми думаємо, що, якщо ми дамо кошти, то вони кудись не туди підуть і нас обмануть. А американці довіряють своїм громадським організаціям. І вже на протязі багатьох років вони працюють на благо суспільства. Ми ще, на жаль, не доросли до їх рівня. І я бажаю нам всім дорости до свідомості того, що власними зусиллями, об’єднуючись, підтримуючи громадські ініціативи, які направлені на розвиток, можна здолати багато негараздів і вирішити багато суспільних проблем.

Які особисті плани у Вас, в зв`язку з тим, що Ви побачили і з чим ознайомилися?

Мені дуже багато чого хотілося б змінити в нашій системі на позитивне.

Перш за все в сприйняті верховенства права. Я був у багатьох департаментах штату Небраска: нас приймали і у фінансовому департаменті, і у департаменті будівництва доріг, і в інших . Ми задавали різні питання. Деякі наші питання ставили американців просто в тупик. Наприклад, я запитав: «Якщо людина щось побудувала без дозволу, то які до неї застосовуються санкції?». Мене не розуміли: «Як це побудувала без дозволу? У нас такого не буває».

В Америці діють закони і американці чітко знають: ти зробив за законом – це добре, пішов проти закону – це погано. І вони дотримуються законів, адже якщо порушив такий-то закон – ти будеш покараний, а не як у нас – все рівно можна «якось» вирішити те чи інше питання. У них такого немає. За порушення законів є відповідне покарання і це і є верховенство права.

І нам треба зрозуміти, що демократія – це є верховенство права. Виконання законів, які прийняті демократичним шляхом. Треба зрозуміти, що це дає стабільність державі і формує загальнозрозумілий механізм співжиття.

Просвіта відносно впровадження в наше суспільство понять і системи верховенства права потребує багато зусиль і я буду їх докладати в міру своїх сил і на тих місцях роботи, на яких я працюю і буду працювати.

Бесіду вела Aнна Парфьонова

листопад 2008 року