Громадянське суспільство
Інтерв’ю з лідерами громадських об`єднань
Інтерв’ю Оксани Агаркової – директора проектів Херсонської молодіжної громадської організації «Нова генерація», учасниці проекту «Школа політичних студій в Україні»
Оксано, в рамках навчання в Школі політичних студій, ти в липні цього року побувала в Страсбурзі у Раді Європи. Розкажи, будь ласка, про цю поїздку.
Це був Літній Університет Демократії, і учасниками такого Університету були представники різних країн, в яких працюють Школи політичних студій. Тобто ця поїздка до Страсбургу була однією з сесій. Наші засідання відбувались в Парламенті Ради Європи. Ми відвідали також Європейський суд з прав людини. Ми мали зустрічі з Томасом Хаммарбергом – комісаром з прав людини Ради Європи, з представниками різних структур Європейського Союзу, з Джорджем Соросом – головою фонду «Відкрите суспільство».
А в яких закордонних країнах ти ще була? Твої спостереження: що не вистачає нашій країні для успішного розвитку?
Я мала можливість бути на міжнародному семінарі в Будапешті (Угорщина), там було представлено 20 країн; і це був для мене і перший досвід виїзду за кордон, і спілкування з представниками інших країн. Минулого літа я була у стажувальній поїздці до Польщі; ми дізнались як працюють громадські організації в Польщі, яка є запорука успішності роботи громадських організацій там. І ми, власне, зробили для себе висновок, що там дуже потужна підтримка іде з боку держави на реалізацію молодіжної політики, культурної політики і визнання цих питань, як пріоритетних напрямків. Тобто не просто голослівна підтримка – ми вас підтримуємо, тому що ви гарна організація; держава підтримує пріоритет, який визначається громадою, через ту ж громадську організацію. У нас цього, на жаль, немає, тому що в нас політика формується зверху. І друга проблема, яку я бачу, в чому відмінність їхнього суспільства від нашого в тому, що для них поняття громади є живим поняттям і там можна побачити Громаду. Нам не вистачає відчуття свідомості членів громади, що іноді треба самим вирішувати свої проблеми, а не чекати всього від влади.
Інтерв'ю виконавчого директора Центру молодіжних ініціатив "Тотем" Олени Афанасьєвої
Лена, что ты считаешь своим достижением, достижением организации?
Если говорить о том, что я считаю своим достижением, то за последние 8 лет Херсон ярко проявился на культурной карте Украины. Все знают, что в Херсоне есть «Тотем», что в Херсоне есть художники, литераторы, в Херсоне есть движение. Может быть, они не точно знают, что именно здесь есть, но все знают, что это страшно интересно. Вот этим я действительно горжусь: тем, что на культурной карте Украины, в том числе благодаря «Тотему», сегодня есть Херсон.
Правда, недавно мы вернулись с фестиваля во Львове, и я до сих пор отхожу от культурного шока. В городском совете Львова даже есть депутатская комиссия, которая так и называется – «Комиссия по вопросам промоуции, культуры и туризма». Представляете? Их депутаты знают, что такое промоушн (от англ. promotion – продвижение), и не только не боятся этого слова, но и реально продвигают Львов как культурную столицу.
А куда продвигают Херсон наши депутаты – не знаю, но вижу, что направление этого продвижения диаметрально противоположно культурному развитию. Имидж города – это не только твёрдый знак в конце его названия. Это, в первую очередь, его место на экономической и культурной карте Украине. А в Херсоне не просто нет своей культурной политики – никому даже в голову не приходит, что она нужна!. Так что можно, конечно, говорить о достижениях «Тотема» - но я больше люблю говорить о планах на будущее, потому что работы для нас в Херсоне – непаханое поле.
Інтерв'ю голови громадської організації "Організація солдатських матерів "України" Безкоравайної Ольги Давидівни
Когда возникла «Организации солдатских матерей» и каковы ее основные цели и задачи?
Организация солдатских матерей возникла, как общесоюзное объединение в конце 80- х годов, когда было очень много случаев гибели в армии военнослужащих срочной службы и истинные причины их гибели умалчивались. Для родителей это были ужасные трагедии и они пытались узнать, как это случилось, в какой обстановке...
Чем, в вашем представлении, является громада и какой бы вы хотели ее видеть?
В моём представлении громада – это мы с вами, это люди, которые нас окружают, это наши близкие - все, кто проживает на одной территории, в одном поселке, селе или городе. И, на мой взгляд, существенный признак настоящей громады – это когда люди сплочены. Обидно, что у нас громада довольно разобщенная, что нет чувства консолидации. Многие считают зазорным проявлять инициативу. Многие не понимают, что поодиночке, сами мы ничего не можем сделать. Поэтому мне бы хотелось видеть объединенную, особенно через общественные организации, громаду...
Інтерв'ю голови Херсонської обласної організації Комітету виборців України Дементія Бєлого
Дементий, расскажите, пожалуйста, об истории возникновения Херсонской областной организации Комитета избирателей Украины.
У Комитета избирателей Украины очень интересная история - это настоящее общественное движение. Оно родилось из клубов избирателей, которые возникли в конце 80-х годов в СССР. В то время, это был своего рода поиск аналогов демократических воздействий на власть. Клубы избирателей собирали активных избирателей, которые хотели, чтобы выборы, проводящиеся в стране, были честные и демократические. В конце 80-х, начале 90-х годов у нас в Херсоне, а также Новой Каховке и Скадовске тоже активно действовали клубы избирателей. Потом эта идея и работа клубов затихла, потому что когда появились партии, активисты клубов ушли в партии и в депутаты. На этом, можно сказать закончилась первая волна...
Как Вы считаете, общественный сектор города способен добиться от власти нормальной работы на благо города?
Я думаю, да. Общественный сектор стал профессиональнее, стал опытнее, стал сильнее. Хотя, конечно, есть проблемы, одна из которых - это не системность работы. Но зато у нас есть энергия, есть желание блокироваться.
Інтерв'ю голови дитячої громадської екологічної організації "Ластівка" Василенко Лариси Михайлівни
Лариса Михайловна, Вы являетесь главой детской экологической организации «Ласточка». Кто был инициатором создания организации, какие главные цели ставились при её создании и достигаются ли поставленные цели?
Наша организация была создана в 2000 году. Инициаторами создания детской экологической организации выступили группа руководителей кружков Центра детского и юношеского творчества, в котором я работаю, и дети, которые посещали наш Центр. Два года организация просуществовала в клубном варианте, а в 2002 году мы ее зарегистрировали. Название организации придумали дети. Был объявлен конкурс среди тех детей, которые вступили в организацию, и из всех названий общим голосованием было выбрано ласковое птичье название «Ласточка»...
Какова, на Ваш взгляд, роль общественных организаций в городском развитии?
Я считаю, что роль очень большая. Общественные организации - это та активная часть нашей городской общественности, которая выбрала такой путь – быть неравнодушными, что-то изменить в жизни нашего города к лучшему или даже Украины в целом.
Жінки в політиці. Полемічні записки від Н. Возаловської
Вважається, що жінка - це перш за все мати, дружина, господиня, як кажуть, охоронниця домашнього вогнища, а в багатьох випадках - його добувачка. Тобто, певною мірою, обслуговуючий персонал для чоловіка, дітей і шефа на роботі. Багатьох жінок це влаштовує. Бути гарною матір’ю, господинею - це також покликання. Але є жінки, які мають амбіції, в доброму розумінні цього слова, бажання, сили, потенціал, щоб реалізувати себе у політиці. І тут на жінок чатує такий собі монстр, як суспільні стереотипи: не жіноча справа, брудна справа, і т.д. Пробитися жінкам до її величності - політики дуже складна справа. Надто високі барикади збудувало суспільство. До того ж, кого включати у виборчі списки вирішують вожді і ті, хто їх фінансує. Тому представниць слабкої статі потрапляють туди дуже мало.
А якщо жінка все-таки проривається до "святая - святих", то на неї чатують нові випробування. Тут одразу суспільство, в особі мас-медіа, починає "полювання на відьом" У нашому суспільстві вважається, що жінки до парламенту та ін. структур влади проходять: 1) через ліжко, 2) через родинні зв’язки, 3) через харизму і великі досягнення в якійсь сфері (письменниці, спортсменки, співачки), тобто «ікони» для виборчого списку. докладніше >>
Інтерв'ю президента Молодіжного центру регіонального розвитку Максима Єгулашвілі
Максим, кем и когда был создан Молодежный центр регионального развития (МЦРР) и каковы цели вашей организации?
МЦРР был создан в октябре 2005 года, точнее, зарегистрирован. Инициировали создание организации гораздо раньше – зимой 2005 года два студента ХГУ: Миша Гончар, который сейчас является исполнительным директором и я, Максим Егулашвили, – на сегодня, президент центра. Однако, из-за того, что у нас были проблемы с юстицией, осуществить наши планы получилось только осенью. На сегодня у МЦРР также есть районные организации – в Белозёрке и Каховке. Причем, в Белозёрке, несмотря на то, что организация очень молода, ребята уже самостоятельно выиграли мини-грант.
Что касается целей организации, то они заключаются в том, чтобы способствовать становлению демократических ценностей и гражданского общества в Украине, донесению этих идей до молодежи, лоббировании эффективной молодежной политики
Что подтолкнуло вас заняться именно этими проектами?
К сожалению, все программы для молодёжи разрабатываются и финансируются по остаточному принципу. Чиновники не могут (или не хотят?) сделать программы эффективными. К тому же, для этого им, кроме финансирования, как правило, не хватает ни времени, ни кадров. Так, например, недавно была сокращена штатная единица первого заместителя в областном управлении по делам молодежи, семьи и спорта. То есть, дел будет еще меньше.
Інтерв'ю координатора Херсонського міського товариства захисту прав споживачів Задніпряної Віри Степанівні
Можете ли Вы поделиться теми результатами, которые добивается Городское общество по защите прав потребителей? Чего больше – положительных результатов или отрицательных?
Наша организация имеет достаточно хорошие результаты. У нас очень много дел проходит в судах с положительным эффектом и с возвратом денег для потребителей, которые обратились по жилищно-коммунальной сфере, по торговле и другим сферам.
Мы беремся решать очень многие вопросы, которые, скажем, такая структура, как областное управление по защите прав потребителей не может решить. Почему? Потому, что у нас есть возможность решить это на уровне досудебного разбирательства. Например, у нас был прецедент, когда человек, купив вещь и потеряв свой чек, через год вернул себе деньги за эту вещь и решил свою проблему потому, что мы, просто, на уровне переговоров с хозяином бутика, помогли решить эту проблему.
У нас очень мощная группа, которая занимается исками к «Облэнерго». Выигрывает очень много дел в суде.
Интервью с педагогом Дворца детей и юношества Корчагиной Екатериной Борисовной
Нам известно, что Вы очень давно работаете во Дворце и стали свидетелем активной деятельности общественности по строительству здания.
Была в нашем городе интересная традиция, со времени основания Дворца на перекрестке улиц Карла Маркса и Комсомольской в 1935 году. Подготовку к эксплуатации в свои руки взяла молодежь: выходили на субботники, строительные работы. По обычаю толоки, когда все соседи вместе строили один дом – весь город сообща строил Дворец для детей.
Інтерв'ю голови правління Херсонської міської громадської організації «Ініціатива на захист громадських прав інвалідів»" Олексія Ліпкова
Олексій, розкажіть будь ласка про організацію, яку Ви представляєте. Які цілі ставить перед собою організація?
Організація була заснована у 2006 році. Виходячи з нашої назви, ми поставили за основне завдання правозахисну діяльність у сфері представлення інтересів та захисту прав інвалідів. Працюючи в обраній сфері, ми прийшли до думки, що треба виходити на більш ширшу програму і більш широку аудиторію. Ми пропонуємо суспільству задуматися над тим як подолати не тільки зовнішні бар'єри, але і внутрішні, які є у кожного з нас - ми чогось боїмося, чогось важливого не помічаємо, чогось нового не розуміємо. Ми пропонуємо долати ці бар'єри. І, як один з інструментів - взаємодопомога один одному...
Ви декілька років прожили в Англії. На які думки наводить Вас порівняння життя в країнах?
Основна різниця між нашими країнами в тому, що ми чекаємо, що проблеми які існують, хтось вирішить за нас, а в західному суспільстві кожна людина розуміє, що його доля, його майбутнє, його достаток, його рівень комфорту, його рівень свободи залежить від нього самого, від його зусиль. Тобто, якщо людина вважає, що рівень комфортності недостатньо високий, або його рівень свободи недостатній, то він перш за все думає, а що мені зробити для того, щоб ситуацію змінити. Він не говорить, що президент або губернатор поганий, він починає думати, а що мені робити? докладніше >>
Інтерв'ю голови благодійного фонду "Мангуст" Євгенії Лисак
Евгения Николаевна, расскажите, пожалуйста, как давно создана организация «Мангуст», кто выступил инициатором ее создания и каковы основные задачи Вашей организации.
Херсонский областной благотворительный фонд «Мангуст» создан в 2000 году людьми, которые не равнодушны к проблеме распространения ВИЧ/СПИДа и наркомании. Одним из учредителей организации являюсь и я. Основными задачами нашей работы является профилактика ВИЧ/СПИДа и наркомании среди молодёжи, помощь в лечении от наркотической зависимости.
Какой, на Ваш взгляд, должна быть успешная громада?
Общество будет успешным только тогда, когда мы поймем, что каждый человек должен жить не только для себя, но и начнет думать об окружающем его мире, задумывается над тем, каким будет завтрашний день. Если люди будут жить так, как на сегодняшний день живут многие - для себя и только ради себя, то ситуация у нас не только не измениться, но и ухудшиться. Социальная реклама – первый шаг на пути пропаганды здорового образа жизни и моральных ценностей. Должны возрождаться моральные критерии общества. Раньше в общественном транспорте подростки всегда уступали место женщине, пожилым людям. Сегодня же повсюду – моральное невежество, с которым должны бороться не отдельные организации, но и государство, общество в целом.
Інтерв'ю голови громадського об'днання "За майбутнє Херсона" Володимира Макухи
Владимир, Вы возглавляете общественное объединение «За майбутнє Херсона», расскажите, пожалуйста, о том, кто в него входит, и какие цели объединение ставит перед собой.
Общественное объединение «За майбутнє Херсона» объединило две команды. Одна команда – это члены фракции «За майбутнє Херсона» депутатского корпуса прошлого созыва, в которую, в дальнейшем, вошли не только депутаты, но и общественные деятели, и представители СМИ. Вторая команда - это команда, которую возглавлял и организовывал известный в городе предприниматель и общественный деятель Алексей Урсуленко. Вот эти две команды объединились и зарегистрировали херсонское общественное объединение «За майбутнє Херсона», которую возглавили мы с Алексеем Урсуленко, в руководство также вошёл руководитель проектного института Глезня Валерий Павлович...
Владимир, чем для вас является понятие Громада?
Громада - это все мы, жители, которые должны быть хозяевами города. И тот же депутатский корпус, и тот же городской голова, и работники исполкома - все они наняты на работу территориальной громадой города (хотя депутаты работают на общественных началах) и должны отчитываться перед нами за проделанную работу...
Інтерв'ю голови правління Херсонського обласного центру "Успішна жінка" Олени Микитась
Олено Миколаївно, як народжувалися ідеї проектів, які виконувала і продовжує виконувати "Успішна жінка" і про які результати Ваших проектів можна було б сказати сьогодні?
Ясна річ, що в основному, люди беруться за те, що їм до душі –це по-перше. По-друге, наші проекти - це те, в чому є затребуваність, тобто, що необхідне суспільству, клієнтам нашої організації або навіть членам нашої організації, адже організація, перш за все, працює для членів організації, захищає їх інтереси і т.д. Ну, і третє – це людські та матеріальні ресурси, які у нас є або, які ми добуваємо, тому що без ресурсів реалізувати ідеї неможливо.
Результатами проектів і всієї нашої діяльності є те, що нашу організацію знають і їй не потрібна ніяка реклама. В Херсоні, зустрічаючись навіть з незнайомими людьми, коли я говорю назву організації, мені кажуть, що так, ми таку організацію знаємо і навіть, називають, якими проблемами ми займаємося...
Якщо ж говорити про конкретний результат наших проектів, то це десятки, сотні жінок, які почали свою справу, які знайшли роботу, які повірили в себе...
Чим для Вас є поняття громада і що потрібне, на Ваш погляд, для успішного розвитку громади?
Я особисто відчуваю себе часткою громади. і я думаю, що якби кожна людина відчувала саме так, то і відносилась би до всього, що належить його громаді, як до свого. Для успішного розвитку нашої громади потрібно об'єднуватися для вирішення спільних проблем громади, підтримувати один одного в цьому плані ...
Інтерв'ю голови Причорноморського центру соціальних та політичних досліджень Олександра Мошнягула
Олександре, Ви є лідером нещодавно створеного Причорноморського центру соціальних і політичних досліджень. Яка мета створення цієї організації?
Мета нашої організації - об`єднати аналітичній потенціал, який на сьогоднішній день є досить розпорошений, для спільної роботи, для того, щоб проводити громадську експертизу діяльності органів влади, здійснювати моніторинг її діяльності – тобто інформувати виборців про ті політичні і соціально-економічні процеси, які відбуваються в місті і області.
З Вашої точки зору, чим є громада і чого не вистачає Херсонській громаді для успішного розвитку?
Це дуже складне питання і воно має політико-філософське забарвлення. Я вважаю, що самоврядування, і, відповідно, громади, які його реалізують, існують в якихось межах в кожному суспільстві, починаючи з первісного ладу. І, мабуть, як немає зразкової демократії, так немає і зразкового самоврядування. Є більш розвинуте самоврядування, є менш розвинуте. Ми маємо приклад Заходу, де жодне важливе рішення без погодження з громадою, на будівництво чи якесь серйозне підприємництво, не приймається. У нас, скажімо так, в початковому стані знаходиться самоврядування, я маю на увазі Херсон, але така ж сама ситуація, приблизно, в усій Україні. Причиною, з моєї точки зору, є те, що дуже багато проблем закладено суто історичних...
Інтерв'ю голови громадської ради при Херсонській обласній державній адміністрації, голови благодійного фонду "Захист" та інших громадських об'єднань Польської Лариси Михайлівни
Какие задачи Вы ставили перед собой, соглашаясь быть помощником народного депутата Верховной рады прошлого созыва О. Беспалого, и смогли ли Вы их решить?
Для меня важно было поработать с народным депутатом, который четко стоял на позициях того, что он не примкнёт ни к какой партии, потому что считает, что в Украине партий нет - это всё бизнес проекты. И я разделяю эти взгляды.
Мне интересен был сам человек, потому что он принципиальный, думающий, умеющий выразить своё мнение. А оно у него всегда было, что не совсем и не всегда нравилось, в том числе и херсонским властям...
Лариса Михайловна, какой на Ваш взгляд должна быть успешная громада?
Наверное, успешной является громада, у которой успешное руководство. Громада будет успешной тогда, когда и экономические, и социальные, и духовные приоритеты расставлены, когда власть работает со своей громадой, а не отмахивается от ее инициатив. Для меня, например, совершенно непонятно, как это наше областное управление культуры отказало нам в помощи в проведении фестиваля «Золоте зернятко» на том основании, что это вопрос не их ведомства. Это притом, что на последнем фестивале из 400 участников было 150 херсонских детей и это же фестиваль, который развивает культуру!...
Интерв'ю голови херсонського обласного громадського центра "Чоловіки проти насильства" Дмитра Федоринова
Дмитро, організація, яку Ви очолюєте, має назву «Чоловіки проти насильства», що Ви вкладали в цю назву і які питання збиралися вирішувати?Херсонський обласний громадський центр „Чоловіки проти насильства” об’єднує чоловіків для попередження та вирішення складних життєвих обставин через зміну стереотипів поведінки людини. Члени організації прагнуть повною мірою реалізувати роль чоловіків у сучасній сім’ї та суспільстві, привернути увагу громадськості до проблем чоловіків в Україні, сприяти встановленню гендерної рівності, зробити власний внесок у вирішенні нагальних соціальних проблем.
Чим є для Вас поняття Громада ?
Громада – це мешканці міста, які мають як безпосередній, так і опосередкований вплив на те, що відбувається в мегаполісі, на ті заходи, які проводяться чи то державними, чи то громадськими осередками.
Інтерв’ю голови квартального комітету (органу самоорганізації насалення) „Забалка” та міської громадської організації "Безпосереднє народовладдя" Щепьоткіної Лариси Володимирівни
Ларисо Володимирівно, розкажіть, будь ласка, про те, як функціонують зараз квартальні комітети в приватній забудові міста. У чому полягає Ваша діяльність? Які задачі Ви вирішуєте?
З 2003 року всі квартальні комітети міста, у тому числі і Комсомольського району, були перереєстровані в органи самоорганізації населення. Таким чином, діяльність квартальних комітетів зараз регулюється законом «Про органи самоорганізації населення», згідно якого квартальний комітет має 14 власних повноважень, серед яких впорядкування територій, допомога малозабезпеченим, ведення обліку громадян та інші. Крім того, законом передбачена можливість делегування нам деяких повноважень районною радою з відповідним фінансовим забезпеченням. Зараз ми працюємо, практично, без винагороди за свою працю, тому вся наша діяльність відбувається на громадських засадах, а отже маємо тільки моральне задоволення. Але ми не можемо жити інакше. Якщо не я, то хто ж?..
Як Вам здається, чи могли б бути тіснішими відносини громадськості з владою, щоб вирішувати насущні проблеми ефективніше? Що для цього потрібно зробити? Я вже казала, що у органів самоорганізації населення є 14 власних повноважень. Одне з них - це представляти разом з місцевими депутатами інтереси свого мікрорайону, в якому ми живемо, де діє квартальний комітет, в усіх органах влади. Але у нас, практично, не має реальної можливості це робити. Тому я вважаю, що треба прийняти нормативні акти на місцевому рівні, щоб керівники органів самоорганізації населення, мали процедури і механізми для спілкування і з депутатами, і з посадовими особами місцевого самоврядування, тому що це гарантовано нам законом.